Гірка сповідь пшеничного колоска

Година  спомин  була  приурочена 85 – річниці невинних жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Це  найстрашніша трагедія в історії України, яка  забрала мільйони життів невинних людей.

Із розповіді зав. бібліотекою Світлани Золотої читачі ще і ще  раз  переконувалися,яким жахіттям був сталінський геноцид.

Голод в Україну приходив не  раз, але 1932 – 1933 роки – найбільш жахлива сторінка в нашій історії. Адже  він був створений штучно і його мета – знищення української нації.

Читачі бібліотеки  читали  вірші «Біла молитва братика», «Остання колискова», «Господи, де Твої дві рибини», «Голодомор – жорстокий  час», «Поставте  свічку за Марічку»  а  також розповідали розкриті  факти  історії голодомору.

Болить душа, ятрить рана від спомину про те  найбільше всенародне лихо.  І дзвін  пам’яті лунатиме, допоки ми  залишатимемося людьми. Це потрібно нам і  наступним поколінням для  єдності, для віри у  життя і  справедливість. Такими словами закінчила свою розповідь С. Золота.

 Читачі переглянули книжкову  виставку «Розп’ята душа на  хресті всевишньої Держави».

На завершення запалили свічу і схилили голови у хвилині мовчання.