Емілія Нестерович народилась у нашому селі.

Серед відомих людей, які народились у селі Шипівці, є ім'я Емілії Цегляк (Нестерович).

У Шипівській бібліотеці - філії зібрано цікаві відомості про відому артистку Тернопільського драматичного театру імені Тараса Шевченка Емілію Нестерович.

Щедра на доброту людина - Емілія Дмитрівна відгукнулась на прохання завідувачки сільською бібліотекою Світлани Золотої і написала та передала свою автобіографію для сільської книгозбірні, доповнивши її спогади і фотосвітлинами.

У кожному рядку біографії багато любові до рідного села і до односельчан, а також до рідного колективу театру, де працювала акторка впродовж усього трудового життя.

Народилася Емілія Цегляк - Нестерович 6 серпня 1949 року. Про це пише так: «Я народилася в прекрасному, мальовничому селі Шипівці, де навкруг гори, а внизу розкинулось моє рідне село, яке омиває річка Серет, де живуть добрі і працьовиті люди...»

Після закінчення школи у рідному селі, у 1965 році поступила на навчання, а 1968 року закінчила Теребовлянське культурно - освітнє училище на базі 1-ої студії Тернопільського муздрамтеатру ім. Т.Г. Шевченка.

1968 року зарахована артисткою театру, у якому працювала аж до виходу на пенсію.

Талановита наша землячка грала в комедіях, соціально - побутових драмах, у класичних та сучасних п'єсах української та зарубіжної драматургії.

Серед пам'ятних ролей: Христина ("Наймичка"), Палажка ("Мартин Боруля"), Ксеня ("Ціною любові"О. Корнієнка), Водяна Русалка ("Лісова пісня" Л. Ураїнки), Олександра ("Плаття для вихідного дня" В. Карасьова), Назаріхан ("Роман міжгір'я" П.Ластівка за І. Ле), а також в операх: Марічка ("Вірус кохання" В. Бобошко), Амалія ("Летюча миша" Штрауса) і ще багато інших.

Емілія Нестерович із великою людською вдячністю пише про своїх наставників, друзів , акторів театру.

Ми пишаємось талановитою, відомою артисткою і нашою односельчанкою, яку завжди чекаємо у рідних Шипівцях і гостинно запрошуємо на зустріч у сільську бібліотеку.

Природа запрошує

Природа рідного краю – чарівний куточок, чудове місце для відпочинку і для натхнення творчих людей.

Мальовниче село Шипівці приваблює в цей час буйноцвіттям плодових дерев, квітами, річкою Серет.

Але найчарівнішим місцем для нас є ліс, який вабить своєю красою.

Любителі природи мають можливість у цю травневу пору відвідувати і милуватись лісовими чарами. Немов барвистий килим приваблюють нас зелені шати дерев і різнобарвні лісові квіти, а ще тут звучить пташиний оркестр, в якому радіють усі мешканці лісу і природолюби.

Ще є заповідні місця.

Бубнівка урочище, ботанічний заказник місцевого значення. Оголошено об’єктом природно - заповідного фонду рішенням Тернопільської обласної ради від 18.03.1994 р. Під охороною ділянка степ. Та лучно-степ. Флори цінність становлять сон чорніючий, сон великий, горицвіт весняний, занесені до червоної книги України. 

Серед інших рідкісних рослин на території села можна побачити, гіацинтик блідий, конвалію травневу, первоцвіт весняний, півники угорськіта ін. рідкісні  та такі, що перебувають на грані зникнення, види рослинного світу.

Цінна для людей і вода Кам'яної криниці, що б'є сильним джерелом. Тут можна не лише напитися, а й милуватися красою рідного села. 

Природа рідного краю гостинно запрошує нас. 

 

У клубі "Лялька і книга"

Члени клубу «Лялька і книга», який діє у Шипівській бібліотеці - філії впродовж багатьох років організовуються цікаві заходи. Юні аматори готують цікаві заходи, театралізовані вистави, літературні дійства. Зважаючи на те, що у цей час бібліотека перебуває в умовах карантину, оголошеного через пандемію короновірусу, читачі бібліотеки, члени клубу не покидають улюбленого заняття.

У рідних домівках вивчають ролі вистав, які запропонують односельчанам після завершення карантинного періоду. Вікторія Мискоглід, Вікторія Вербіцька, Христина Вербіцька, Тетяна Воробець, Володимир Лохвицький, Анастасія Золота готуються до виступів у ролях лялькових казок «Ріпка», «Замість ялинки гілка», а також театралізованого шоу за участю героїв українських літературних творів.

Пам’ятаємо мужніх захисників.

8-травня відзначаємо в Україні День пам’яті та примирення і Перемоги над нацизмом. Десятки, сотні, мільйьонів людей - це наслідки війни. Яка не обменула в Україні жодної родини.  Це пам’ять про ветеранів Другої світової війни 1939 - 1945 років, учасників національно – визвольного руху, патріотів , які пройшли дорогами війни.

Ми у вічному боргу перед тими, які ціною власного життя боролись іборонили рідний край..

На меморіальній плиті пам’ятника, який зведено у Шипівцях викарбувані імена 27 односельчан,які не повернулись з війни. Нажаль, уже немає у нашому селі живих учасників війни, які за останні роки відійшли в Вічність, але у бібліотеці збережено їхні спогади.

Біля пам'ятника полеглим у ІІ світовій війні односельчанам проведено благоустрій та посаджені квіти.