Вшанували пам'ять героїв

6 грудня в Україні відзначають день утворення Збройних Сил. Ми вітаємо наших мужніх чоловіків та з особливим трепетом згадуємо в цей буремний час усіх, хто захищає нашу територію від східного ворога. Цей збройний конфлікт виховує нове покоління українців – сильних духом та мужніх. І ми пишаємося героями, котрі не зрадили Батьківщину, а гідно виконали свій обов’язок. І серед наших жителів та вихідців з нашого села 9 чоловіків не боялися прийняти виклик і піти на захист України.

Нажаль,  двох з них уже немає серед нас. Тому разом із представниками районної та сільської ради, культури, адміністрацією та учнями школи, родичами ми вшанували пам’ять Сакалюка С.В та Слободяна П.С., які поховані на сільському цвинтарі. До могил поклали квіти та запалили свічки і вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.

СНІД: подумай про майбутнє - обирай життя

 1 грудня в світі відзначають день боротьби зі СНІДом. Синдром, що став відомим і набув загрозливих масштабів наприкінці ХХ століття. СНІД назвали чумою цього століття.

Про нього говорили і в Шипівській бібліотеці. Завідуюча бібліотекою С. Золота розповіла читачам про історію виявлення хвороби, ознайомила з основними симптомами її перебігу. Також вона застерегла молодих людей, що не кожен носій ВІЛ знає про те, що він заражений і в той час може заразити інших.

Вчитель біології місцевої школи та волонтер бібліотеки М. Лохвицька розповіла, що СНІД – це не вирок. В даний час існують антиретровірусні препарати, які допомагають пригнічувати ВІЛ. Головною проблемою зараз є відношення до таких хворих та проблеми із діагностикою. Ми повинні кожен раз здавати кров на аналіз, щоб мати можливість виявити ВІЛ якомога раніше.

Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. Бережіть себе!

Гірка сповідь пшеничного колоска

Година  спомин  була  приурочена 85 – річниці невинних жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Це  найстрашніша трагедія в історії України, яка  забрала мільйони життів невинних людей.

Із розповіді зав. бібліотекою Світлани Золотої читачі ще і ще  раз  переконувалися,яким жахіттям був сталінський геноцид.

Голод в Україну приходив не  раз, але 1932 – 1933 роки – найбільш жахлива сторінка в нашій історії. Адже  він був створений штучно і його мета – знищення української нації.

Читачі бібліотеки  читали  вірші «Біла молитва братика», «Остання колискова», «Господи, де Твої дві рибини», «Голодомор – жорстокий  час», «Поставте  свічку за Марічку»  а  також розповідали розкриті  факти  історії голодомору.

Болить душа, ятрить рана від спомину про те  найбільше всенародне лихо.  І дзвін  пам’яті лунатиме, допоки ми  залишатимемося людьми. Це потрібно нам і  наступним поколінням для  єдності, для віри у  життя і  справедливість. Такими словами закінчила свою розповідь С. Золота.

 Читачі переглянули книжкову  виставку «Розп’ята душа на  хресті всевишньої Держави».

На завершення запалили свічу і схилили голови у хвилині мовчання.