У кожного народу – мова своя і вона є рідною. Для нас, українців, такою є солов’їна, барвінкова українська мова. Вивчати її, збагачувати та пишатися нею – головне завдання кожної людини.
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
Цими поетичними рядками зав. бібліотекою Світлана Золота розпочала поетичний струмочок «Ти наше диво калинове, кохана українська мова.» Вона розповіла учням про багатство української мови, її значення в житті кожного українця.
Також учні читали вірші про мову. Пісні про рідну мову, які прозвучали, ще раз підтвердили, що наша мова – найкраща, і наш обов’язок – вивчати її і ніколи їй не зраджувати.
Зав. бібліотекою оформила книжкову виставку: «Без мови рідної, дитино, країни нашої нема».

